ЯК ЗРОБИТИ РОБОТУ МІСЦЕВИХ РАД ПРОЗОРОЮ? – ІНТЕРВ’Ю З ІВАННОЮ ФЕДИНЧУК, ЕКСПЕРТОМ ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

19.07.2015

Незважаючи на вимоги законодавства, місцева влада не спішить переглядати правила та відкривати доступ до публічної інформації. А ті зміни, які вже були внесені, часто не відповідають нормам, або закону.

1. Іванно розкажіть в чому полягає суть проекту «Статут громади- основа правового забезпечення доступу до публічної інформації на місцевому рівні» ? Чому це цікаво людям?

Проекту «Статут громади – основа правового забезпечення доступу до публічної інформації на місцевому рівні» полягає в комплексному опрацюванні, аналізі Статутів територіальних громад міст, Регламентів міських рад та Регламентів виконавчих комітетів – тих нормативно-правових актів, які регулюють внутрішню організацію і порядок діяльності органу публічної влади. Було обрано 45 найбільших міст України, документи яких аналізують експерти ІПО. Проте, 45 – це тільки початок. До нас звертаються з проханням надати методологію, інструменти, для аналізу менших міст тих чи інших регіонів України. Це, власне, підтверджує актуальність обраної теми. Цікавою, а я б сказала потрібною, ця тема і її розгляд є тому, що насправді практика реалізації нового інформаційного законодавства неможлива без детального перегляду статутів громад, регламентів рад та виконавчих комітетів.

2. І що ж Вам вдалося з’ясувати під час підготовки проекту ?

Під час підготовки і реалізації проекту стали відомими цікаві факти. Як от, наприклад, місто Рівне, стало лідером по ціні на інформацію. За одну сторінку рада просить 11,18 грн.!! Якою ж ціннісною в такому випадку стає інформація. Потішило те, що багато розпорядників інформації зробили доступ до публічної інформації безкоштовним. Також виявились системні помилки: обмеженість доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень через, наприклад, можливість бути присутніми тільки тих, кого запросили, також порушення термінів оприлюднення рішень (ЗУ “Про доступ…” вимагає 5 днів, тоді як в регламентах часто прописано 10 днів чи інший більший термін), і в процедурі підготовки й розгляду проекту рішень етап оприлюднення відсутній. Таким чином, регламенти зачиняють ті двері, які відкрив Закон України “Про доступ до публічної інформації”. З цим ми власне й боремось. Неприємно дивує також й те, що багато міст, особливо східної частини України, не мають своїх статутів. Віримо, наша робота також підштовхне до розробки і прийняття статутів територіальних громад в тих містах, які поки жили без них.

3. А чи охоче надавали Вам інформацію у містах? Скільки міст відмовилися ?

Здебільшого інформацію надавали охоче. Думаю тут не останнім чинником є авторитет  Інституту Політичної Освіти. Проте є й міста, з яким спілкування набирало цікавіших форм. Наприклад, Севастополь виписав нам рахунок для оплати на відшкодування витрат за копіювання і друк. Ми наголосили на тому, що нас вдовольнить й електронна версія документів, на що нас знову попросили сплатити рахунок. Повторна спроба не дала результатів. Інша міська рада дала свого роду карту, яким чином знайти необхідні документи на сайті: “зайдіть в рубрику таку-то, там перейдіть туди-то, там побачите ось це, натисніть на це, і аж там ви знайдете документи”. Цікавим є також приклад Кременчуцької міської ради, яка нам на підтвердження того, що відповідь електронна відправлена надіслала «Report».

4. Скажіть будь ласка Іванно, а на якому зараз етапі реалізація проекту? Які конкретні результати ?

Зараз завершуються презентації результатів аналізу документів. У нас залишились Хмельницький, який ми відвідаємо 8 лютого, та Ужгород, який заплановано на 9 лютого. По всіх містах далі, будуть розіслані звернення з рекомендаціями змінити ті чи інші пункти регламентів чи статуту для того, щоб забрати ті чи інші невідповідності із новим інформаційним законодавством. Сподіваємось на відгуки та співпрацю. Перша перемога отримана – Івано-Франківська міська рада висловила на наше звернення слова вдячності та пообіцяла привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законами. Надіємось, інші міста відреагують схожим чином.

5. Яких результатів Вам вдалося досягнути проводячи зустрічі у містах?

Найцінніші результати – налагодження діалогу. До нас звертаються з міських рад інших міст, з проханням проаналізувати їх регламенти і статут. Робота завжди стає цікавішою, коли отримує позитивні відгуки. Приклад Івано-Франківська, який згаданий вище – теж похвальний.

6. Що Ви плануєте робити далі на наступних етапах?
   

Далі плануємо провести конференцію в Києві. Працюємо над тим, щоб зробити її з відповідним Комітетом Верховної ради, для презентації наших результатів і постановки питань, які необхідно вирішити на законодавчому рівні.

“Наталя, дякую Вам за зацікавленість до теми і за приємне спілкування”

Інститут Політичної Освіти за підтримки Міжнародного Фонду «ВІДРОДЖЕННЯ» реалізовує проект «Статут громади – основа правового забезпечення доступу до публічної інформації на місцевому рівні».