2010 рік

Українські реалії та перспективи держфінансування НУО

18.02.2010
17 лютого в м. Київ відбулась Всеукраїнська конференція «Державне фінансування організацій громадянського суспільства. Як запровадити європейські стандарти». Загальним лейтмотивом заходу стало питання – як перевести кількість громадських організацій (їхню діяльність) в якість.

Як зазначив Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, ми хочемо жити в правовій, соціальній, демократичній державі, а правова держава не можлива без інститутів громадянського суспільства. В Європі частка державного фінансування діяльності громадських організацій складає 40-50%, в Україні – 5%, тобто катастрофічно мало. Крім того, з боку НУО часто можна чути нарікання, що і ті незначні ресурси, які надходять від держави, як правило, освоюються не в інтересах громади.

Учасниками конференції стали представники фондів та міністерств, громадські лідери та журналісти.

Обговорення здійснювались за двома тематичними блоками:
«Як сьогодні українська держава фінансує ОГС?» та «Європейська практика державної підтримки діяльності НУО».

У своєму виступі Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», зазначив, що існують три типи організацій громадянського суспільства:
– ті, які виробляють «політики», вирішують питання загальної демократизації суспільства,
– ті, які надають соціальні послуги (для дітей, малозабезпечених верств населення тощо)
– та організації, які займаються милосердям.

Особливість України в тому, що лише західні донори і на західні кошти фінансують діяльність тих НУО, які виконують роль демократизуючу. Місцеві донори звертають увагу, як правило, на сферу послуг і милосердя. Пан Євген пояснює це, зокрема тим, що організації першої категорії критикують і тиснуть на владу, створюють незручності. За його словами, громадянське суспільство – це якісний спосіб організації стосунків між громадянами, а громадські організації регулюють ці стосунки.

У дослідженні Олександра Солонтая, експерта Інституту політичної освіти, відзначається, що попри дворазове зростання державного бюджету за останні 5 років, частка фінансування НУО зменшувалась, зокрема з 0,08 до 0,05%. У 2009 році Верховна Рада визначила лише кілька організацій, які отримали фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету. Загалом варто відмітити, що в Україні склалась своя унікальна система фінансової підтримки НУО. Якщо порівнювати з іншими країнами, то можна простежити, що всі 4 основні інструменти фінансування, які використовуються в світі, присутні в українській системі: субсидії, гранти, соціальні контракти, державні закупівлі послуг і робіт.


Роланд Ковач, директор проекту «Об’єднуємося заради реформ», UNITER, поміж іншого зауважив, що в Угорщині питання державного фінансування залишається відкритим. «Якщо прагнете до європейських стандартів, то ви вже дісталися. Я би пропонував створити українські стандарти. Один зі шляхів – напряму надавати послуги громадянам…».

Загалом, присутні зійшлися на думці, що на владу треба тиснути і вимагати більшої підтримки. Учасники конференції відзначили, що привілеї мати фінансування у соціальній сфері залишаються за державними суб’єктами – влада свідомо не допускає НУО до державних коштів. Крім того, часто кошти розподіляються взагалі без конкурсів – шляхом переговорів або в інший, непрозорий, спосіб.

Матеріали конференції   

Довідково: конференція організована Українським незалежним центром політичних досліджень за підтримки USAID, UNITER, Pact, NED.

Джерело : Громадський простір

Автор : Любов Єремічева

ПАРТНЕРИ

Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image